ВС/КЦС: Підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу є ЛИШЕ наявність ФАКТИЧНИХ шлюбних стосунків (№ 337-5266/1-ц від 25.01.2018)
25.02.2018
Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Фабула судового акту: Сімейне законодавство, а саме частини 1 та 2 статті 21 Сімейного кодексу України чітко визначає, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України у разі якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Про ознаки проживання однією сім’єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім’ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв’язках. Обов’язковою умовою для визнання їх членами сім’ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
У даному випадку чоловік із жінкою проживали разом на протязі трьох років, у подальшому зареєстрували шлюб та через деякий час розлучились. У період проживання без реєстрації шлюбу ними за кредитні кошти були придбано квартиру.
Проте, жінка без згоди чоловіка вирішила застосувати «схему» та позбавити чоловіка вказаної квартири попередньо подарувавши її. У подальшому обдарована особа продала цю квартиру особі, яка є подругою відповідачки.
У зв’язку із цим чоловік звернувся до суду із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання договору дарування недійсним, витребування майна з незаконного чужого володіння, поділ майна подружжя та визнання права власності на частину майна.
В обґрунтування факту проживання однією сім’єю позивач послався на те, що кредит за договором сплачували разом, оскільки був спільний сімейний бюджет та вони вважали себе повноцінною сім’єю. Окрім цього, позивач користувався послугами автостоянки в період проживання разом як без реєстрації шлюбу та і після його реєстрації біля спірної квартири; позивач надавав відповідачу довіреності починаючи з 2006 року, за якими остання представляла його інтереси як фізичної особи-підприємця, у тому числі з правом відкривати та закривати рахунки в усіх банківських установах, одержувати з рахунків кошти в будь-якій сумі, поповнювати рахунки, робити платежі, розписуватися за неї; сторонами було набуто у власність в один день двох суміжних земельних ділянок; позивач за зобов’язаннями кредитного договору виступив поручителем; сторони здійснювали неодноразові поїздки до батьків, спільно відпочивали в Криму, їздили до спільних друзів.
Судом першої інстанції вказані позовні вимоги залишено без задоволення у зв’язку із недоведеністю факту проживання позивача та відповідача однією сім’єю.
В свою чергу апеляційний суд зазначене рішення скасував та постановив своє рішення, яким позовні вимоги задовольнив.
Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції касаційний суд зазначив, що положення ст.74 СК України поширюється на правовідносини між чоловіком і жінкою, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, і для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності в сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім’ї.
Водночас користування послугами автостоянки, надання довіреностей позивачу на право представляти інтереси як фізичної особи — підприємця, у тому числі з правом відкривати та закривати рахунки в усіх банківських установах, одержувати з рахунків кошти в будь-якій сумі, поповнювати рахунки, робити платежі, розписуватися за неї, спільні поїздки не є підставами для визначення майна сумісним.
При цьому посилання позивача на періодичне спільне проживання не є достатнім для визнання факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу в розумінні ст.74 СК без наявності інших ознак сім’ї, враховуючи те, що позивач у документах вказував як своє місце реєстрації, а також постійного проживання інше місто. Крім того, позивач не надав допустимих доказів придбання спірного майна внаслідок спільної праці та проживання однією сім’єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірну квартиру.
Ураховуючи вказане касаційну скаргу залишено без задоволення.
|
