ВСУ: Кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні Закону (справа № 6-2071цс16, 06.09.17)
02.10.2017Автор: Олександр Боков
Консультація юриста. Безкоштовно. Замовити послугу за назвою
Фабула судового акта: Так склалось, що найчастіше банки надають кредити лише за умови придбання послуги з його обслуговування. Проте відповідно до абзацу 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов’язаної особи банку як обов’язкову умову надання банківських послуг. Ця судова справа, розглянута вищою судовою інстанцією, саме про це.
Рішенням районного суду позов позичальниці кредитних коштів був задоволений частково, - визнано недійсним пункт 1.4 кредитного договору щодо встановлення щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,3 % від початкової суми кредиту. У задоволенні зустрічного позову Банка про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 105 тис. 281 грн 41 коп. відмовлено.
Позовні вимоги ґрунтувались на тому, що установлення пунктом 1.4 договору щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості суперечить вимогам закону, а вимога банку про дострокове повернення всієї суми кредиту є зміною істотних умов договору, що і є, на думку позивачки, підставою для його розірвання.
Рішенням апеляційного суду, залишеним без змін ВССУ, зазначене рішення в частині позову позичальниці про визнання недійсним пункту 1.4 кредитного договору було скасовано, в позові відмовлено, а зустрічний позов –задоволено, стягнуто на користь Банка зазначені кошти
Крапку в цій справі поставив Верховний Суд України, скасувавши рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій. Рішення ж районного суду в частині задоволення позову про визнання пункту кредитного договору недійсним ВСУ залишив в силі.
|
