ВС/КЦС: Відсутність посилання на інше житлове приміщення куди має бути вселений боржник при виселенні особи з іпотечного майна є підставою для залишення позову без задоволення (ВС/КЦС № 303/1590/15-ц від 06.03.2018)
У справі, судове рішення у якій аналізуються у цьому дописі, банківська установа звернулась до суду із позовом про виселення осіб з житлового приміщення у зв’язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки. Рішенням місцевого суду позов задоволено частково, виселено осіб, які проживали у будинку, з наданням іншого постійного житлового приміщення, не визначеного в судовому рішенні. Обґрунтовуючи таке рішення районний суд виходив з того, що в іпотеку передано житловий будинок, який придбано не за рахунок кредитних коштів, тому виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення є неможливим. Ухвалою апеляційного суду зазначене рішення залишено без зміни. Не погоджуючись із таким рішенням банк подав касаційну скаргу у якій зазначив, що обґрунтовується доводами про те, що судам належало з’ясувати, до компетенції якого органу віднесено право надавати житло у випадку виселення, та перевірити наявність вільних житлових приміщень у фондах житла для тимчасового проживання. Водночас банківська установа у касаційній скарзі зазначила, що саме на суд покладено обов'язок визначити та зазначити у рішенні інше постійне жиле приміщення, яке має бути надане відповідачу; такий обов'язок чинним законодавством не покладено на банк. Касаційний цивільний суд, переглядаючи справу, скасовуючи рішенням нижчестоящих судів та відмовляючи у задоволенні позову вказав, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення статті 40 цього Закону, так й статті 109 ЖК Української РСР. Таким чином, особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому, відповідно до положень частини другої статті 109 ЖК Української РСР постійне житло має бути визначено в рішенні суду. Під час виселення в судовому порядку з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту та забезпеченого іпотекою цього житла, незазначення позивачем іншого постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.
|